Інвестиції в балансуючі потужності
23 липня 2019 року Європейсько-українське енергетичне агентство провело Круглий стіл «Інвестиційна привабливість балансування ВДЕ в Україні». Партнерами заходу виступили компанії: Indian Solar, Guris та Wärtsilä.
Метою круглого столу був усебічний розгляд питання балансування й розвитку об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України по мірі зростання ВДЕ, порівняння інвестиційної привабливості різних технологій балансування, інтеграція таких виробників до енергосистеми і законодавчі механізми підтримки інвестицій у маневрені потужності.
Також учасники обмінялися досвідом, як потрібно створювати маневрені потужності, як зробити їх надійними і вдосконалити ринкові механізми. Це дуже важливо, адже такі кроки сприяють підвищенню обсягів майбутніх квот для нових проектів відновлюваної енергії в майбутній системі аукціонів.
Ольга Буславець, генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, наголосила на актуальності теми, тому що вже з 2020 року дефіцит балансуючої потужності в енергосистемі становитиме 500 МВт, а до 2025 року зросте вже до 2 ГВт.
Також пані Буславець зробила Презентацію Порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом, нещодавно ухваленого Кабінетом Міністрів України. Текст Порядку ще офіційно не оприлюднено.
Відповідно до Порядку, рішенням для забезпечення балансової надійності ОЕС України є розвиток на конкурсній основі високоманеврової генерації з визначеними характеристиками, засобів керування попитом та розвиток промислових систем накопичення електричної енергії (потребує окремого законодавчого регулювання). Перший конкурс має відбутися вже у 2020 році.
Важливою передумовою для розвитку ОЕС України, майбутнього оголошення конкурсу на будівництво нової потужності й розуміння ситуації є затвердження НКРЕКП підготовленого «НЕК «Укренерго» Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючої потужності.
Костянтин Гура, радник Голови Держенергоефективності з питань міжнародного співробітництва, повідомив, що станом на липень 2019 року у сферу відновлюваної енергетики інвестували понад 3 млрд. €. Також він нагадав, що, відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, частка енергії з відновлюваних джерел у загальному кінцевому енергоспоживанні має становити 11%, а відповідно до Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року, — частка енергії з відновлюваних джерел у структурі первинного постачання енергії має становити 25%. Це потребує залучення не тільки великих обсягів інвестицій (приблизно 30 млрд. євро за підрахунками Держенергоефективності), а й розвитку засобів балансування та підвищення гнучкості ОЕС України.
Костянтин Гура повідомив, що Держенергоефективності продовжує співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями щодо підтримки проектів в Україні, в тому числі активно долучаєтиметься до оцінки перспектив інвестування у засоби акумулювання енергії та маневрені потужності після ухвалення необхідних нормативно-правових актів.
Максим Зорін, начальник департаменту розвитку системи передачі ДП «НЕК «Укренерго», зупинився на тому, що вже другий рік поспіль, відповідно до законодавства, «Укренерго» готує Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючої потужності, однак його не було затверджено.
Також він повідомив, що після призупинення судовим рішенням постанови НКРЕКП, що встановлювала тарифи «НЕК «Укренерго», залишається ризик нестачі необхідного фінансування діяльності «Укренерго» на новому ринку в повному обсязі.
Крім того, Максим Зорін зазначив, що вимоги до балансуючої потужності прописані в Кодексі системи передачі. Після законодавчого врегулювання питання засобів накопичення електричної енергії розглядаються для впровадження спільних проектів СЕС/ВЕС плюс storage.
Ігор Петрик, Директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy Business у Східній Європі, розповів, чому Україні з активним розвитком відновлюваної енергетики слід якнайшвидше запроваджувати гнучку генерацію та і поділився світовим досвідом балансування ОЕС.
Згідно з моделюванням компанії Wärtsilä, до кінця 2020 року обсяг генерації ВДЕ становитиме близько 7,5 ГВт. Без додавання гнучких маневрених потужностей енергосистема через фізичні обмеження буде нездатна прийняти близько 31% відновлюваної енергії. Це означає, що споживачі щороку сплачуватимуть близько 580 млн. євро за енергію, яка навіть не буде використовуватися.
Як розповів експерт, джерелами гнучкості можуть бути ТЕС, ГЕС, перетоки між країнами із синхронізованими енергосистемами, концепція Smart Grid, Demand Response і технології накопичення. Кожен з цих видів має свої переваги й недоліки. Проте серед усіх маневрених гнучких потужностей Ігор Петрик виділив газопоршневі станції, як найбільш вигідні й ефективні за більшості умов застосування – як на прикладі різних країн, так і для енергосистеми України.
Олег Загнітко, партнер міжнародної юридичної фірми Integrites, проаналізував існуючі механізми підтримки інвестицій за Законом України «Про ринок електричної енергії», яких сьогодні є два модернізація ТЕЦ і будівництво нової генеруючої потужності чи запровадження системи управління попитом.
Зокрема, модернізацію ТЕЦ регулює Порядок надання тимчасової підтримки виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях. Будівництво нової генеруючої потужності чи систему управління попитом регулює Порядок проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом.
Водночас експерт підкреслив, що початок роботи нового ринку електроенергії, на жаль, поки не подає належних інвестиційних сигналів для будівництва маневреної генерації. Тож законодавці повинні створити механізми заохочення таких інвестицій, аби вчасно задовольнити потреби системи для надійного і своєчасного постачання електроенергії, зокрема: подовжити для ТЕЦ строк отримання допомоги, не обмежуючи його 1 липнем 2024 року, а натомість спираючись на кількість годин роботи нового обладнання, на яке виділяється субсидія, та виділити кошти на конкурси для будівництва маневрених потужностей.
Після виступу основних спікерів відбулася дискусія за участі широкого кола учасників.
Костянтин Петриковець, директор ДП «Гарантований покупець», розповів про основні функції, які виконує Гарантований покупець відповідно до законодавства й повідомив учасників ринку про те, що 15.07 перший платіж у липні вже бувперерахований виробникам електроенергії за «зеленим» тарифом.
Відповідаючи на запитання учасників ринку, Пан Петриковець зупинився на особливостях роботи Гарантованого покупця і надав коментарі щодо підписання договорів, прогнозування виробниками ВДЕ своєї роботи й наголосив, що перший аналіз їх роботи можна буде зробити за результатами місяця.
Крім того, Костянтин Петриковець підкреслив, що джерелом виконання Гарантованим покупцем своїх обов’язків перед виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом є тариф «НЕК «Укренерго», ситуація навколо якого поки не вирішена.
ЄУЕА повідомляє, що 22.07 зареєстрований новий позов від Нікопольського заводу феросплавів про визнання протиправним рішення НКРЕКП, яким встановлений тариф на передачу електроенергії магістральними та міждержавними мережами «НЕК «Укренерго» з 1 серпня 2019 року.
Лоїк Лерміньо, представник компанії Guris, поділився стурбованістю інвесторів в секторі ВДЕ у зв'язку з поточною ситуацією на ринку електричної енергії, а саме позовами щодо скасування тарифів НКРЕКП для ДП «НЕК «Укренерго» та майбутніми ризиками, пов’язаними з цим. Іншою причиною для занепокоєння є також статус незалежності Державного Регулятора енергетичної політики (НКРЕКП) у зв'язку з нещодавнім Рішенням Конституційного суду України.
Проте, незважаючи на проблемні питання, представник компанії Guris підтримав ДП «Гарантований покупець» в тому, що необхідно підвищувати точність прогнозування генерації з ВДЕ, оскільки станом на сьогодні є суттєва різниця між прогнозами та фактичними об’ємами генерації. Пан Лоїк також підкреслив, що потрібні точні ціни вартості балансування, оскільки попереду запуск системи аукціонів, де учасник аукціонів повинен готувати фінансову модель, в якій витрати на балансування — це «ікс», невідоме. Тому потрібні точні ціни вартості балансування й прогнози об’єму ринку балансування.
Рута Бальтаузе, експерт Європейської комісії, розповіла, що Європейський Союз у своєму регулюванні ринку енергетики вже пішов далеко вперед, а генерація далеко не основний гравець в балансуванні електроенергії. Усі під’єднані до енергосистеми учасники ринку мають бути гнучкими, і всі беруть участь у балансуванні.
У підсумку зустріч учасників ринку електроенергії – перш за все ВДЕ та балансування в Україні, відкритими залишилися питання, які ЄУЕА продовжить моніторити такі питання:
1. Офіційна публікація на сайті КМУ тексту Порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом;
2. Підготовка «НЕК «Укренерго» та затвердження НКРЕКП Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючої потужності.
3. Оцінка обсягів потужностей генерації та балансування відповідно, що потребуватиме ОЕС України найближчим часом; майбутні періоди та стимули для інвестицій, що містяться у вищезгаданому Порядку.
4. Законодавче врегулювання промислових систем накопичення електричної енергії.
5. Результати першого місяця роботи нового ринку електричної енергії, балансуючого ринку, його цінових показників; обсяги й вартість небалансів.
